Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
імпровізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поімпровізувати — у/ю, у/єш, док., перех. Імпровізувати якийсь час … Український тлумачний словник
зімпровізувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поімпровізувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
імпровізаторство — а, с. Уміння, здатність імпровізувати … Український тлумачний словник
імпровізація — ї, ж. 1) тільки одн. Дія за знач. імпровізувати 1). 2) Що небудь (вірш, пісня й т. ін.), складене під час виконання без попереднього підготування; власне аранжування музичного твору виконавцем … Український тлумачний словник
імпровізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до імпровізувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
імпровізуватися — у/ється, недок. Пас. до імпровізувати … Український тлумачний словник
зімпровізувати — у/ю, у/єш, док., перех. Скласти вірш, пісню і т. ін., виголосити промову тощо без попереднього підготування … Український тлумачний словник
зімпровізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зімпровізувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
